"Мутняки" під час продажу Одеського припортового заводу

Стратегічно важливе підприємство - Одеський припортовий завод продовжують штучно здешевлювати, повідомляють у виданні “Подія”. Нещодавно Голова Фонду державного майна України Ігор Білоус заявив, що на черговому приватизаційному аукціоні ціну може бути знижено до 150 млн. дол. США. Якщо продаж відбудеться по такій ціні – це буде без перебільшення злочин проти національного економічного інтересу України.
ОПЗ – величезне містоутворююче підприємство, навколо якого виросло місто Південне, монополіст на ринку прийому, охолодження та перегрузки аміаку.  Є достатньо молодим заводом, який ще і було модернізовано у 2000-х роках. По різним оцінкам є одним із найбільш прибуткових державних компаній України. Скажіть, будь-ласка, в чому сенс його продажу, та ще і за такі гроші?
З точки зору розумної розбудови економіки держави ціни таким підприємствам взагалі немає. Вони повинні бути у державній власності і працювати виключно на її інтереси, а не передаватись у сферу впливу олігархів, які і без того достатньо народних багатств присвоїли.
Влада обґрунтовує продаж ОПЗ і ряду інших державних підприємств списку приватизації неефективним менеджментом, наявністю корупційних схем, які необхідно ліквідувати, а також, відповідно, необхідністю за рахунок продажу компенсувати бюджетний дефіцит.
Логіка ліквідації корупційних схем таким шляхом досить сумнівна. По-перше, ви ж не спалюєте будинок тільки через те, що у ньому завелись миші? Звичайно ні, ви просто вживаєте заходів задля того, аби позбавитись самих мишей, а не будинку в цілому. По-друге, де гарантії, що у приватизованому підприємстві не будуть продовжувати працювати ті самі тіньові схеми? У нас в країні, нажаль, приватний бізнес також є елементом системної корупції.
Що стосується неефективного менеджменту, то це питання повинно вирішуватись не продажом, а грамотною кадровою політикою та системою мотивації. Усе це без проблем можна зробити і на державному підприємстві. Отже, питання тут не в кадрах і менеджменті.
Залишається останнє «обґрунтування» - поповнення бюджету та компенсація бюджетного дефіциту.  Як на мене, то краще стабільне та працююче державне підприємство, яке поповнює бюджет кожного року, а не один раз при продажі. Разом з тим, якщо і говорити про компенсацію дефіциту, то це 1 млрд. мінімум, а не за 150 млн.дол, про які вже зараз іде мова. Невже 150 млн.дол. можуть врятувати ситуацію? Це просто смішно.
Скажете: «Який мільярд? Його за 500 мільйонів ніхто не захотів купувати. Навіть на конкурс жодної заявки не надійшло». Ось тут ми підходимо безпосередньо до самої «чорної схеми» навкруги ОПЗ. Підприємство – дуже привабливий об’єкт приватизації і продавати його будь-якому іноземному інвестору не хочуть ані українські олігархічні кола ані представники влади, які не проти «нагрітись» на продажу. Якби конкурс проводився добросовісно і не було такого високого інтересу самим присвоїти ОПЗ – то іноземні покупці знайшлися б дуже швидко.
Просто віддавати його, як ми вже зазначили, не хочуть. Більше того, купувати завод за реальною ціною «свої» також не будуть. Навіщо викладати цілий мільярд долларів, якщо можна влаштувати пару липових конкурсів, не допустити до нього жодного гравця, як кажуть - зі сторони, і після штучно занизити ціну до 150 млн.дол. Ну а що? Після розвалу СРСР вони тільки так і звикли купувати або просто забирати.
В результаті: хтось купить ОПЗ за безцінь, а група інших при владі отримають серйозний відкат за пророблену роботу по здешевленню підприємства. Як бачите, покупець та група «помічників» дуже багато виграють від цього, натомість держава, її бюджет та економіка тільки програють. Усе це не просто корупція, це злочин проти національного економічного інтересу України.
Питання до нинішньої влади: скільки ще буде продовжуватись це свавілля? Коли ми побачимо дії в інтересах народу та майбутнього нашої держави? Дочекаєтесь, що терпець урветься…

"ФМ"